Меню

Щороку 22 вересня в Україні відзначається День партизанської слави.

Щороку 22 вересня в Україні відзначається День партизанської слави.

Щороку 22 вересня в Україні відзначається День партизанської слави, як данина всенародної  поваги до тих, хто в суворий  воєнний час боровся з фашистами в глибокому тилу ворога.

6,2 тис. партизанських загонів і підпільних груп, які налічували близько мільйона людей, завдавали відчутних ударів гітлерівським військам на окупованій території, сприяючи просуванню частин і з′єднань радянської армії на захід.

За мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з ворогом, 200 тис. партизанів і підпільників нагороджені  орденами та медалями, 223 з них отримали звання Героя Радянського Союзу.

Є серед них і  вінничан - Микола Буянов, пам’ятник якому встановлений біля Могилів-Подільського монтажно-економічного коледжу. Студентами колежу та комісією загальноосвітніх дисциплін постійно проводяться заходи з вшанування його вічної пам’яті.

Варто трохи заглибитись в історію, щоб зрозуміти, наскільки День партизанської слави України важливий для нашої країни. В цей день в стінах коледжу пролунала радіо передача, яка включала в себе історичні відомості з біографії та життя Миколи Буянова:

     «19 липня 1941 року Могилів-Подільський було захоплено німецько-румунським військами. Водночас у Могилеві починає діяти місцевий опір і Микола Буянов стає його частиною. Будь-які дії Опору викликали негайну реакцію окупантів: всіх, кого підозрювали у підпільній діяльності арештовували і в більшості випадків розстрілювали. Буянов став свідком того, як одного разу в кар’єрі неподалік від його дому розстріляли його друзів з підпілля.

У вересні 1943 року, посеред ночі гестапо прийшло і за самим Миколою. Юнака переправили до Німеччини, а згодом і до Італії. В містечку Сан-Джованні Вальдарновін разом із сотнями інших полонених виконував роботи на залізничній лінії Рим-Флоренція. Там  Микола Буянов познайомився з Ніклою Берті де Бона. Вона допомогла йому втекти з полону і розповіла, де знайти італійських партизанів.

Після втечі приєднався до 5-ої роти партизанського загону Кьятті. Як пізніше буде відзначено в італійському нагородному документі, Микола “пам’ятаючи про звірства нацистів на Батьківщині, неодноразово добровільно брав участь у підривних операціях і, незважаючи на небезпеку, вміло доводив їх до завершення”.

        Літом 1944 року, коли союзники перейшли в наступ по всіх фронтах, німецьке   командування  вирішило  очистити від партизанів  північні регіони Італії. Туди перекинули  каральні частини, в тому числі альпійських стрільців. Вони підривали будинки, розстрілювали мирних жителів. У містечку Кастельнуово де Саббіоні карателі спалили живцем близько 200 осіб. Враховуючи такий стан справ, партизанське командування видало наказ відступати в гори і забирати з собою всіх, хто допомагав Опору. Бригада Буянова теж отримала такий наказ.

      8 липня 1944 року під час прикриття евакуації тих, хто вижив після кривавої операції ворога в Кастельнуово де Саббіоні, не зважаючи на наказ командира про відступ, стримував ворога на висунутому вперед рубежі, зупинив тим самим каральну операцію і пересування противника.

Микола Буянов загинув, не доживши до свого 19-ліття лише 10 днів. Його подвиг дозволив партизанам та майже двом тисячам біженців вийти з оточення та заховатися в горах.

Вже через багато років у 1985-му декретом президента Італії його було нагороджено золотою медаллю “За воїнську доблесть” та удостоєно звання “Національного героя Італії” посмертно.На місці загибелі Миколи встановили кам’яний  меморіал, а в містечку Каврилья відкрили парк, присвячений Італійському Руху Опору. Названо його іменем  Миколи Буянова. В Могилеві  йому поставили пам’ятник, назвали його іменем школу, в якій він навчався».

Саме тому студенти Могилів-Подільського монтажно-економічного коледжу відвідали музей Миколи Буянова, де переглядаючи стенди з фотографіями, документами та відзнаками нашого земляка занурились спогадами у його життя. Тут було представлено лист з зображенням медалі , якою було відзначено національного героя Італії.

«Він був молодим і понад усе хотів жити. Про його подвиг пам’ятають і до сьогодні.»

         Ми пишаємось нашим героєм та пам’ять про цього мужнього юнака будемо передавати з покоління в покоління. Адже М.Буянов  є втіленням героїзму, відданості своєму народові, любові до батьківщини та готовності пожертвувати за ради неї своїм життям.

Наприкінці пам’ятного заходу разом з дирекцією коледжу хвилиною мовчання вшанували і віддали данину поваги біля пам’ятника М.Буянова.

Все це показує, наскільки важливе дня нас таке свято, як День партизанської слави України, адже на цьому базується патріотичне виховання нашої молоді.

 

 

 

 

©
1969—2019 Державний вищий навчальний заклад «Могилів-Подільський монтажно-економічний коледж»,
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України. Ліцензія: АЕ № 527121